Енергетичний паспорт
Розділ “Енергоефективність”
Енергетичний паспорт – обов’язковий документ проектної документації в розділі “Енергоефективність”. Тому часто ці два терміни використовуються разом. Призначення – визначення рівня енергоефективності будівлі після реалізації проекту. Обов’язковим паспорт став з 2009 р.
Розділ “Енергофефективність” складається для житлових, комерційних, громадських будівель при новому будівництві, реконструкції та капітальному будівництві.
Згідно ДБН В.2.6-31:2016, будівлі присвоюється клас енергоефективності. Класи – це умовні рівні, які використовуються для порівняння. Їх існує 7: A, B, C, D, E, F, G. Клас А – є найкращим. До нього можна приписати так звані “пасивні будинки”. Найгіршим є G. Встановлений мінімум для комфортної роботи або проживання це клас С.
В розділі “Енергоефективність” розраховуються параметри теплопровідності конструкцій, характеристика системи опалення та вентиляції. Результати розрахунків, у зведеному вигляді, відображаються в таблицях енергетичного паспорту.
Остаточно клас енергоефективності будівлі підтведжується на етапі завершення будівництва енергетичним сертифікатом.
Показники, які підображаються в енергетичному паспорті:
Геометричні розміри будівлі
Характеристика теплопередачі через огороджуючі конструкції
Теплопередача через систему вентиляції
Втрати через систему опалення
Зведене енергоспоживання будівлі
Клас енергетичної ефективності
Зверніть увагу! Часто енергетичний паспорт плутають з енергетичним сертифікатом.
Дізнайтесь яка різниця між енергетичним сертифікатом та енергетичним паспортом за цим посиланням.